Післясмак: День Гідності та Свободи

ВДИХАЙМО СВОБОДУ В ЛЕГЕНІ!...

Держава, що з'їхала з глузду,

По колу болотами грузне,

Латає іржаві кайдани,

Сплюндровує власні Майдани,

Вдягає корони нікчемам,

Вручає дипломи невченим,

Виношує зради химерні,

Вчиняє загарбникам двері,

Вступає з чорто'м в перемир'я,

Ламає хребти непокірним,

Вмиває лапища у крові,

Краде імена у героїв,

Свободу у зародку душить,

Вливає отруту у душі,

Глуха, бо не чує, як плачуть,

Наосліп веде, бо незряча,

Упевнено йде у безодню...

А нарід, скажу я вам, друзі,

Не хоче "двохсотим" йти грузом,

Бродити наосліп по кругу

В державі, що з'їхала з глузду!

Зализує рани зболілі,

Майдани виношує світлі,

Виплескує рабство із генів,

Вдихає свободу в легені,

Плекає новітніх героїв,

Що кличуть "За Неньку - до зброї!!!".

(Наталія Крісман, 2015р.)

ЧИ НАМАРНЕ ВСІ СОТНІ НЕБЕСНІ???

Кривавим туманом просякнуто землю,

Вростають омани у душі зчерствілі,

Ми йдем навмання крізь затруєну темінь,

Віками затьмарень, в чийомусь прицілі.

Зростемо колись у Народ чи намарне

Всі Сотні Небесні полинули в вічність?

Потомлені в війнах, погрузлі у чварах -

Як завтра поглянем нащадкам у вічі?

У сні летаргічнім - затлумлена воля,

Її вколисали за "гречку і сало",

Для справжніх Майданів ще дух надто кволий.

Ми хочем до світла? - З колін хоч би встали.

Скалічені душі з невільницьким геном

Коритися звикли "месіям" облудним.

Якби ж хто придумав такого рентгена,

Що висвітлить те, хто що носить у грудях...

Неси в собі силу і світло, мій Сину,

Щоб стати господарем тут, а не гостем!

Під камінь лежачий водиця не плине.

Покликані прийдуть!

Вже чутно їх поступ...