Програма тематичної зміни з використанням здоров’яформувальних та здоров’язберігаючих технологій «Життя – це рух, здоров’я і краса» Фецич С.В., педагога–організатора Ковалівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, посіла ІІІ місце в обласному конкурсі на кращу програму  тематичної зміни у дитячих закладах відпочинку серед педагогічних працівників  загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів. 

Наказ №173 від 16.05. 2017 р.  Про підсумки проведення обласного конкурсу на кращу програму тематичної зміни у дитячих закладах відпочинку серед педагогічних працівників загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів

https://drive.google.com/file/d/0B5RyP0VmPMu5T2wtT0trZjJSaEk/view

День Героїв України

23 травня - День Героїі України. Памятаймо полеглих! Шануймо живих!

Одразу два ІІ місця  вибороли команди  ковалівської ЗОШ І-ІІІ ступенів  НА РАЙОННОМУ ЕТАПІ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ військово-патріотичної ГРИ "СОКІЛ" ( "ДЖУРА")

Вишиванка - це не тільки елемент одягу та атрибут патріотизму. Це дещо більше: святе, духовне - генетична пам’ять.   Без неї важко уявитиукраїнську культуру, побут і історію. Кольоровими нитками вплетена вона у наші традиції. І найважливіше те, що національна вишиванка, маючи вікову історію, не втратила своєї популярності і до сьогодні.

У ній зашифровано особливий код нації. Щоразу, коли майстрині вишивають такий скарб, вони кодують у ньому сукупність енергій, які творять довершену і гармонійну долю людини. Одягають вишиванку в особливих випадках, тому що це пам'ять про щось сакральне, особисте і глибоке.

У давнину нитки для  вишивання фарбували  лише природними барвниками. Брали те, що було під руками: кору, коріння, листя дерев та квіти. Для закріплення кольору нитки запікали в житньому тісті – так вони не втрачали забарвлення протягом століття. Ще й самостійно пряли  жінки конопляне полотно. Така сорочка ставала оберегом та духовною потребою роду.
                                                              
                                              За Тетяною Дедзюх. ( м.Тернопіль)\

В світі усе починається з мами!

Не старій, матусю,не втрачай красу.
Я тобі в дарунок квіти принесу.
Незабудки,мамо, принесу тобі
В тебе,як ці квіти,очі голубі.

Принесу троянди в ранішній росі.
Мило посміхнешся ти оцій красі.
Ще нарву ромашок білих польових,
Щоб помила коси ти,матусю,в них.

Бо пучок тих квітів - дому оберіг.
Уклонюсь низенько до твоїх я ніг,
Щоб здоров'я мала на благі літа
І щоб виглядала завжди молода.

Мати у кожної людини стоїть початком життєвого шляху. Існує чудова легенда. Коли народжується дитина, Бог запалює у небі зірочку і посилає до немовляти Ангела-охоронця, який уві сні цілує дитятко тричі: у чоло - щоб була розумною, у личко - щоб була красивою і у груди - щоб здоров'я, любов та доброта вселилися у тіло, душу та серце. А на землі в цей час народжується теж зоря - зоря материнства і незгасимої любові. І перше слово, яке мовить мама, це слова подяки Богові і слова молитви за свою кровиночку. Вдумайтесь уважно у зміст цих щирих слів. 

Дитино Моя, від моєї любові народжена!   Любов'ю моєю дарована, небом на щастя послана! Благословляю день і мить, коли твій перший крик відкрив мені світ материнства, коли сяйво твоїх оченят розбудило мене до нового життя. Я не втомлюся дякувати Богові за тебе, мій неоціненний дарунку! Надіє і втіхо моя! Радосте і натхнення! Я освідчуюсь тобі у великій любові, якою живу. Я не потребую відплати, бо сама щиро вдячна долі за те, що маю кого любити. Краплинко мого життя! Я молитиму денно і нощно Бога, щоб захистив тебе від лихого випадку, злої руки, недоброго ока, поганої мислі, од хибної стежки, злодійського наміру. І що б не спіткало тебе в житті, знай: моє серце завжди відкрите для тебе. Я живу в любові, безсмертна в тобі, вічна в онуках і правнуках своїх. Дивлюсь на тебе, молюся за тебе, живу тобою і для тебе. І немає меж моїй любові!»

Помолімось за тих,хто пожити не встиг, І за долю сирітську й вдовину, Помолімось за тих відчайдухів простих, Хто зберіг й береже Україну. І за тих,хто упав,коли бій закипав, І смереки над ними ридали, І за тих, хто в степу оборону тримав, Коли "гради" пшеницю орали. Помолімось за тих,хто за волю поліг, У боях, в казематах, в Сибіру, І за тих,хто й сьогодні в окопі заліг, І життя віддає на офіру. 5/8/2017Марія Круль