Для батьків



Допоки є ще поруч діти,
Цінуйте кожну-кожну мить.
Навчіться як вони радіти,
І поцілуйте, як болить.
До свого серця пригортайте,
На ручки просяться - візьміть.
Разом пограйтесь, погуляйте,
Ці світлі миті збережіть.
Бо час мине і ми побачим,
Як діти лишать отчий дім.
І стане в ньому вже інакше,
І стане тихо й сумно в нім.
Та тільки в стінах того дому
Куточок кожен оживе.
Коли приїдуть діти знову,
Бо тут дитинство їх живе.
Автор вірша: Наталія Кішовар.

Світлина від Інелли Огнєвої.
Інелла Огнєва до Українська поезія

Сприймати з вдячністю кожну мить...
Не треба вказувать, як їм жити...
Своїм життям вірний шлях покажіть...
Вони навчаться читати й писати,
Пізнають безліч наук і думок....
Та тільки ви навчите їх кохати,
Дасте безцінний батьківській урок...
Вкладіть у діток надійну основу,
Міцний фундамент з любові та мрій...
Залиште в пам'яті їх колискову
І світ медових казок чарівний...
Нехай не лишать у серці образи,
Не треба, прошу, на них не кричіть...
Одна у запалі кинута фраза
Повірте- довго у серці болить...
Частіше в діток про все питайте,
Знаходьте час для простих розмов...
Допоки виростуть не чекайте
Їм кожну мить необхідна любов!
Їм так важливо, щоб їх почули...
Для них ви світло...Маяк у пітьмі
Їм так потрібно, щоб ви збагнули,
Що їм насправді потрібно в житті..
І це не речі далеко, не речі...
А тихе світло сімейних розмов
І теплі руки, що ляжуть на плечі
І найцінніше-батьківська любов!
Вони від вчителя візьмуть науки,
Знання, мов губка,у школі вберуть...
Та тільки ваші турботливі руки
Любов до світу в їх душу вкладуть...
І не потрібно себе з них ліпити,
Дозвольте серцем свій шлях обирать...
Вони багато що візьмуть від світу...
А ви навчіть їх душею літать...
© Огнєва Інелла

Світлина від Мами України.




Ми всі вчимося на помилках. Це нормально. Без них неможливо навчитися їх вирішувати, і навчити цього дитину.
Батьки не мають бути спокійні беземоційні роботи, бо як тоді навчити дитину проявляти власні емоції, яких у неї огого скільки?
А без конфліктів - як навчити дитину їх вирішувати, щоб вони потім не здавалися катастрофою? Звісно, тут ключове слово "вирішувати", бо без цього постійні сварки можуть тільки погіршувати стосунки. Натомість вирішений конфлікт може їх зміцнити.

Ми всі живі люди. І ми вчимося, а не вдаємо ідеальних батьків).


Більше малюнків про виховання: https://1drv.ms/f/s!Avxcip8AyKOQlggCDabnUl5JLHHI

Інелла Огнєва до Українська поезія

Світлина від Інелли Огнєвої.

Чи розбить коліна до крові,
Гроші із кишені загубити,
Гулі заробить на голові...
Мамо,але світ такий цікавий!
Можна я разочок обпечусь?
І скуштую всі можливі страви?
Можна я у чомусь помилюсь?
Мамо,ти не сердься- я слухняний
Просто пізнаю безмежний світ!
Кожна його грань іще не знана
Манить мене сильно ,мов магніт...
Хочу я відчути кислу грушу,
Спробувать на смак блискучий сніг...
Просто я дізнатись дуже мушу
Все, що ще дізнатися не встиг...
Мамо, відпусти мене будьласка...
Можна я зроблю до світу крок?
Знаєш, навіть лицарі із казки
Роблять часом море помилок...
Мамо,ти за мене не хвилюйся...
Знаєш,з кожним днем стаю сильніш!
Прошу, ти так сильно не турбуйся
Впавши,стану трішечки мудріш...
Просто я всьому ще тільки вчуся...
Поки мені ще зовсім мало літ
Можна я у чомусь помилюся?
Можна я відкрию цілий світ?

© Огнєва Інелла

Світлина від Olena Koshulinska.
Olena Koshulinska до Українська поезія

***** Любіть дітей *****
Любіть своїх дітей, повернеться встократ
В серцях посіяні любові зерна.
І згодом зацвіте вишневий сад,
Чи захараститься колюче терня...Любов буває батьківська сліпа,
Готова у обіймах задушити.
Буває черства, строга і скупа,
Що і сльозами лід не розтопити...
Генетика - це надто річ складна,
Не варто ображатися на рідних.
У вовка не народиться ягня,
Ми ж продукуємо собі подібних...
Амбіції забудьте хоч на мить,
Та придивіться на свою дитину-
Ви в своїх дітях не себе любіть,
Насамперед розгледьте в них людину.

О.К.

Світлина від Мами України.
ЯК СТВОРИТИ ДИТИНІ ЩАСЛИВІ СПОГАДИ?
Відповідь проста - ЛЮБИТИ💞
Життя людини складається з мільйонів спогадів дитинства, отриманих в оточенні сім'ї, друзів і просто різних людей, навіть часом незнайомих. Так, далеко не всі спогади викликають посмішку, але все ж серед них є дивно щасливі моменти, про які ми будемо пам'ятати завжди. І якщо ми хочемо, щоб і у наших дітей в майбутньому були такі спогади, то нам потрібно робити не так вже й багато:
1. Читати їм.
Так, це красиво вже саме по собі, але в читанні дитині є і своя магія. Книги створюють світ, частиною якого стає кожен, хто читає. Тому не важливо, скільки років дитині, потрібно читати їй, читати разом з нею, просто читати ...
2. Слухати їх.
У сучасному божевільному світі так легко сказати: «Почекай секунду, мені ніколи!», А реальність така, що нічого не зміниться ні через секунду, ні навіть через хвилину, і дитина так і залишається без бажаної уваги. А коли ми начебто готові вислухати, то дитина вже або перехотіла розповідати або навіть забула, що хотіла сказати. Діти просто хочуть поділитися з батьками якимись своїми моментами. Так, для дорослих це все здається неважливим і непотрібним, але для малюків це є пріоритетним! Тому, перш ніж сказати дитині почекати секунду, потрібно подумати про те, що телефон, комп'ютер, соціальні мережі і телевізор не образяться, не отримають душевні травми і нічого не забудуть. А діти - так.
3. Обіймати їх.
Неважливо, маленькі ми або великі, але ми всі потребуємо обійм. Кожна дитина індивідуальна, хтось хоче бути сильно затисканою в обіймах, комусь одних обіймів буде більш ніж достатньо, потрібно просто звернути увагу на їхні потреби і не відмовляти дітям у них. Тільки не треба питати, обійняти чи ні! Скажіть: «Я хочу тебе обійняти!» І обіймайте. Обійми це символ не тільки любові, але ще і впевненості, захисту і просто щастя.
4. Створювати сімейні традиції.
Наприклад, влаштувувати раз на тиждень ніч або вечір кіно, коли вся сім'я, озброївшись попкорном, дивиться разом фільм. І повірте, це не буде просто переглядом фільму, коли мова йде про традиції!
5. Ділити разом трапезу.
СЧас летить швидко, приготування займає багато часу, а робота з'їдає все інше. В силу різних графіків і просто бажань членів сім'ї, виявитися всім відразу за одним столом стає дуже складно. В результаті, діти перекушують пластівцями, хот-догами, морозивом і т.д. Але навіть не це найстрашніше! Важливим є те, що відсутність спільних трапез самим негативним чином позначається на стосунках у сім'ї, на довірливості і теплоті. Тому потрібно вибрати хоча б один прийом їжі, будь то сніданок, обід або вечерю, і завжди проводити його всім разом, без варіантів.
6. Говорити їм, що вони найулюбленіші на світі.
Дітям так важливо знати і пам'ятати, що для своїх батьків вони особливі та обрані.
7. Святкувати!
Знову ж таки, всі діти різні і досягнення у них різні. Хтось в 5 років читає краще, ніж хтось в 10 років. Хтось успішний в спорті, а у когось просто алергія на м'яч. Хтось кращий учень в класі, а хтось займається з репетиторами. Але у кожної дитини є щось, що може воно добре, і чим би це не було, батьки повинні це підтримувати і святкувати всі досягнення!
8. Грати разом.
Всі діти люблять грати, але дорослим ці забави зазвичай здаються нецікавими. Але потрібно просто знайти те, що буде приносити задоволення всієї сім'ї - настільні ігри, походи, риболовля, відпочинок на природі, ігрові види спорту, їзда на велосипеді, читання, перегляд фільмів, будь-яка діяльність, яка забезпечить веселе проведення часу і об'єднає всіх, створюючи спогади , які діти ніколи не забудуть.
9. Пам'ятати про свої обіцянки.
Так, ми стільки всього обіцяємо і так часто забуваємо це зробити ... А життя дітей складається з моментів, і ці ситуації стають дуже хворобливими для них ... Тому всі ті заходи, які виключно важливі для дитини - збори, дні народження, репетиції, конкурси, спортивні змагання, конференції, не повинні бути забуті батьками ніколи! І для дітей стане найважливішим саме той факт, що про нього пам'ятають, не забули ...
10. Любити їх💞
Любов породжує любов. Але мало просто сказати дитині, що ви її любите і потім продовжити його ігнорувати, нехтувати його бажаннями і розповідями, відмахуватися від прохань. Любов потрібно показувати. Тому що тільки любов породжує любов!

ВПЛИВ КОМП’ЮТЕРА НА ДИТИНУ

/Files/images/2017_-_2018/p-o/vpliv_kompa_na_ditinu/Комп 1.jpg
Ми живемо в час небувалого злету інформаційних технологій. Сьогодні світ заполонили комп’ютери.
Де застосовується комп’ютер? В установах, банках, школах, лікарнях, у побуті. Сучасний комп’ютер пише музику і вірші, малює, грає у шахи, розмовляє. Наприкінці ХХ століття створюються комп’ютери, які вміщуються на долоні і дуже прості в користуванні. Нині найрозумніший комп’ютер в світі називається „Стимулятор Землі”. Його створили японські спеціалісти з м. Йокогама. За його допомогою моделюють процеси, які відбуваються на Землі, зокрема передбачають природні катастрофи.
Число користувачів Інтернету в Україні щомісячно збільшується на 200 тис. Адже Інтернет – це оперативність. Дані тут оновлюються кожні 5-15 хвилин, що неможливо ні в яких інших засобах інформації.
Сьогодні у високорозвинених країнах світу є можливою купівля-продаж за допомогою електронних засобів, не виходячи за поріг домівки. Стали реальністю освіта з дистанційним управлінням, комп’ютерна діагностика та хірургія, транспорт та зв’язок з миттєвим замовленням квитків тощо.
На сьогоднішній день основний принцип роботи з комп’ютером – самостійний пошук інформації. Для користувачів тут є свої плюси і мінуси. Позитивною є можливість самостійної праці. Користувачі навчаються орієнтуватися в мережевому просторі, відбирати потрібні документи з величезного інформаційного масиву. Вміння знаходити інформацію за допомогою комп’ютера – це справжнє мистецтво. І ним потрібно навчитися володіти. Адже діти повинні відрізнити потрібну інформацію від непотрібної, глибоку від поверхневої, корисну від беззмістовної та шкідливої. Досить часто діти обмежуються переглядом в комп’ютері детективів, бойовиків, фільмів жаху та трилерів, використовують його для сумнівних ігор. Дуже багато дітей та підлітків проводять майже весь свій вільний час у віртуальному світі, нехтуючи навчанням, друзями, здоров’ям. У них виникла нова форма залежності – комп’ютерна. Як же впливають комп’ютерні ігри на світогляд дітей? Багато хто вважає, що позитивно, інші – негативно.
/Files/images/2017_-_2018/p-o/vpliv_kompa_na_ditinu/Позитив компа.jpg/Files/images/2017_-_2018/p-o/vpliv_kompa_na_ditinu/комп негатив.jpg
Перша комп’ютерна гра „Зоряні війни” вийшла у світ 1962 року. Її завдання полягало в тому, щоб відбити астероїди і напади ворожих космічних кораблів. Згодом було створено багато інших ігор. Це пригодницькі ігри, ігри-головоломки, стратегічні ігри та ігри „екшн”. Багато ігор імітують різні види спорту. Чимало з них здобули високу оцінку громадськості, оскільки вони дуже цікаві й допомагають у навчанні. Однак ігри „екшн”, як і ті, що їх називають „шутерами” (стрілялками), часто критикують через їхній агресивний характер. Зазвичай мета цих ігор – вибрати зброю і знищити всіх ворогів: людей та інших істот.
Стає дедалі популярнішим он-лайновий вид комп’ютерної гри. Що особливого у ньому? Її персонажами керує не комп’ютер, а гравці, які через Інтернет одночасно беруть участь у грі. Їх можуть бути тисячі. Популярність таких забав пояснюється можливістю поспілкуватися з іншими. Гравці „розмовляють” одні з одним і відчувають себе частиною всесвітньої родини.
Багато ігор пропагують насильство, секс, брутальну мову. І коли з’явилася гра для ігрових автоматів „Смертельні гонки”, то пролунав протест громадськості проти насильницьких ігор. Адже суть її в тому, щоб переїхати пішоходів. Вигравав той, на чийому рахунку було найбільше жертв.
У грі „Автоармагедон” гравець пройде усі рівні тоді, коли переїде або уб’є 33тисячі чоловік. Жертв можна не лише чавити колесами, забризкуючи їхньою кров’ю вітрове скло, їх можна поставити на коліна й змусити просити помилування або ж довести до самогубства. Чи шкідлива така імітація насильства? Так! Під час таких ігор підвищується агресивність гравців. Насильство, зображене в комп’ютерних іграх, може бути ще небезпечнішим, ніж телевізійне, оскільки гравець відчуває себе в ролі персонажів, що чинять насильство. Телебачення робить дітей спостерігачами жорстокості, а комп’ютерні ігри – учасниками. У нових он-лайнових іграх час, котрий гравець витрачає, обмірковуючи свою роль, стає його особистим вкладом, його досягненням, а це заохочує грати далі. Тож для декого ігри стали справжнім наркотиком, і це одна з причин, чому в них грають місяцями або навіть роками.
Вчені виявили, що комп’ютерні ігри стимулюють лише певну частину дитячого мозку, тому діти повинні більше читати, писати й займатися математикою. До того ж дітям корисно бавитися на вулиці та якомога більше спілкуватися з іншими дітьми.
/Files/images/2017_-_2018/p-o/vpliv_kompa_na_ditinu/Комп залежність.jpg
Існує ще одна небезпека для здоров’я від того, що діти довго вдивляються у монітор – від цього псується зір. Під час роботи з комп’ютером шкідливими факторами є електромагнітне випромінювання і статична електрика. Виміри, які зробили експерти показали, що вона є такою ж, як і радіаційний фон землі. Електромагнітне випромінювання від якісного комп’ютера відповідає нормативам. Однак із бокових і задніх стінок комп’ютера низької якості рівень електромагнітних випромінювань може бути підвищеним. Також у приміщенні, де працює комп’ютер, змінюється рівень вологості повітря. Діти можуть болісно реагувати на такі зміни: у них може з’явитися сухість в горлі, покашлювання. А тому при роботі з комп’ютером необхідно дотримуватись таких правил безпеки:
1 комп’ютер потрібно розташовувати в кутку чи задньою стінкою до стіни;
2 у приміщенні, де працює комп’ютер, необхідне щоденне вологе прибирання;
3 до і після роботи на комп’ютері слід протирати екран спеціальними серветками;
4 вважають, що наші зелені друзі – кактуси – також допомагають зменшити негативний вплив комп’ютера;
5 під час грози обов’язково вимикайте комп’ютер;
6 не забувайте частіше провітрювати кімнату.
У Японії вчені досліджували наслідки багатогодинного перебування дітей у віртуальному інформаційному просторі, зокрема під час багатогодинної комп’ютерної гри. Результати цих досліджень вражають:
- у дітей, які грають у комп’ютерні ігри, можуть виявлятися хронічні зміни у розвитку головного мозку;
- комп’ютерні ігри стимулюють лише ті частини головного мозку, які відповідають за зір та пересування і не допомагають у розвитку інших його важливих ділянок;
- у дітей, які довго грають у комп’ютерні ігри, не розвиваються лобні долі мозку, що відповідають за поведінку, тренування пам’яті, емоції, навчання. Ці частини мозку повинні розвиватися до досягнення дорослого віку.
/Files/images/2017_-_2018/p-o/vpliv_kompa_na_ditinu/Комп застереження.jpg
В ігрових залах немає фахівців, здатних керувати заняттями дітей, адже підприємці не ставлять перед собою таке завдання. Найчастіше вони самі добирають для дітей „розклад навчання”: жорстокі ігри та віртуальні розваги. Популярність ігор он-лайн зростає в цілому світі. Відкривається дедалі більше Інтернет-кафе, обладнаних комп’ютерами, на яких можна за відповідну плату пограти у мережеві ігри. Тож ігрова індустрія процвітає. І неможливо заперечити небезпеку, яку вона криє в собі. Чи може людина піддавати ризику своє здоров’я, викидати на вітер багато часу й грошей та призвичаюватися до жахливого насильства і при цьому не зазнавати жодних серйозних наслідків? Звичайно ж, ні!
Більшість гравців, потерпаючи від комп’ютерної залежності, „надмірно дратівливі”, „запальні”, емоційно нестійкі. Але в процесі гри настрій покращується, з’являються позитивні емоції. Та після закінчення гри настрій знову погіршується, швидко повертаючись на початковий рівень, залишається до наступного „входження” у віртуальний світ. Для гравця реальний світ нудний, нецікавий і повний небезпеки. Тому він намагається жити в іншому світі – віртуальному, де все дозволено, де він встановлює правила гри. А вихід із гри може навіть спричинити депресивний стан. Та якщо знати міру, то негативний вплив комп’ютерних ігор буде мінімальним.











Рано чи пізно батьки розуміють, що в реальності наші діти відрізняються від того образу, який ми малювали в своїй уяві. Чому тільки повне прийняття батьками особистості дитини дозволяє їй максимально реалізувати свій потенціал, читайте в статті https://childdevelop.com.ua/articles/upbring/4737/

Повне прийняття батьками особистості дитини дозволяє їй максимально реалізувати свій потенціал
Освіта.ua

Погана поведінка дітей: поради батькам

Поради батькам у випадку неслухняності дітей, їх підвищеної збудливості та істерик

Істерики, галаслива поведінка та непослух – це проблеми, з якими майже кожен день намагаються справитися батьки. У статті наведені поради, які допоможуть легше впоратися з небажаною поведінкою дитини та зрозуміти, що саме її викликає https://childdevelop.com.ua/articles/upbring/1486/

Учитель попросив учнів записати імена людей, яких вони ненавидять


Одного разу вчитель попросив учнів записати на листочку імена всіх людей, яких вони ненавидять. Коли вони зробили це, вчитель сказав їм принести на наступний день в школу пакетик з помідорами за кількістю записаних імен.
Деякі діти принесли пакетик з двома помідорами, у інших було три помідори, п’ять, або навіть десять.
Учитель попросив учнів носити з собою ці помідори протягом двох тижнів. Вже через декілька днів хлопці стали скаржитися на поганий запах гниючих овочів. Кільком студентам було важко всюди носити з собою десяток помідорів. Запах був занадто різкий і сильний.
Через тиждень вчитель зібрав клас, ще раз вислухав їхні скарги і сказав:
– Все це дуже схоже на те, що ви носите в своєму серці, коли вам не подобаються деякі люди. Ненависть роз’їдає душу і робить її хворою. Якщо ви не можете переносити запах зіпсованих помідорів через тиждень, уявіть собі «аромат» від гіркоти і злоби, які ви носите в своєму серці кожен день!
Серце – це гарний сад, який потрібно регулярно чистити від бур’янів, тобто прощати тих, хто розлютив вас. Це звільняє в ньому місце для дійсно хороших речей.
Не беріть від життя все, беріть тільки краще!













Фізичне покарання очима дитини. Історія, яка змінила ставлення до покарання дітей


Бити людину – це злочин, як мінімум це кримінально карається. Карати дитину, застосовуючи силу, – означає виховання. Так в дитячі голови забиваються хороші манери, порядність, доброта і любов до близьких, повага до людей вже сотні років. Ця традиція передається з покоління в покоління зі словами: “Мене так виховували, і нічого”. Звичайно, “нічого” приховує в собі багато психологічних проблем, в яких людина навіть сама собі не хоче зізнаватися. Але це все погляди дорослих. А що думає дитина в той момент, коли її б’є той, хто повинен захищати і оберігати? Чи хоче вона діяти так, як її намагаються переконати силою? Зі страху, можливо, вона буде слухатися, а ось всередині себе на довгі роки затаїть образу. Сьогодні ми як би розуміємо, що бити дітей, маніпулювати їх свідомістю, застосовувати у вихованні свою силу – це погано, неефективно і руйнує наші відносини з дитиною.
Але тілесні покарання все ще норма, в якій живуть багато дітей. Тому не можна пройти повз дуже мудрої і повчальної історії, яку розповіла улюблена дитяча письменниця Астрід Ліндгрен в 1978 році. Її розповідь змінила погляди суспільства на застосування фізичної сили до дітей.
«Коли мені було років 20, я зустріла жінку пастора, яка розповіла, що коли вона була молода і народила першу дитину, вона не вірила в побої, хоча покарання дітей різками було тоді дуже поширеним. Але одного разу, коли синові було 4 чи 5 років, він створив таку витівку, що дружина пастора вирішила, незважаючи на свої принципи, всипати синові різками – вперше в житті. Вона сказала синові, щоб він пішов у двір і сам знайшов для себе прут. Хлопчика довго не було, а коли він повернувся, обличчя його було мокрим від сліз.
Він сказав: «Мамо, я не знайшов прут, але знайшов камінь, яким ти можеш в мене кинути». У цей момент мати раптово зрозуміла, як виглядала ситуація з точки зору дитини: якщо моя мама хоче зробити мені боляче, то немає ніякої різниці, як вона це зробить, вона може з таким же успіхом зробити це каменем. Мама посадила сина до себе на коліна, і вони разом поплакали. Вона поклала камінь на кухонну полицю як нагадування, що насильство не вихід ». Астрід Ліндгрен додала, що насильство починається з дитячого, і якщо ми не можемо бачити ситуації з точки зору дитини, то ми можемо навчити дитину чомусь зовсім не тому, чому ми думаємо, що вчимо. Ця мова Астрід Ліндгрен породила в шведському суспільстві гарячі дискусії про фізичне покарання дітей. У 1979 році Швеція стала першою країною в світі,  яка повністю скасувала тілесні покарання дітей як в школі, так і вдома.


Щоденні суперечки між братами та сестрами можуть бути нестерпними для батьків. У статті пропонується тринадцять способів виховання, що допоможуть налагодити доброзичливі стосунки між дітьми в родині https://childdevelop.com.ua/articles/upbring/1306/

Тринадцять способів, завдяки яким можна виховати дбайливих і люблячих один одного дітей
CHILDDEVELOP.COM.UA


Сім'я є незамінним, глибоко специфічним соціальним інститутом розвитку особистості. Протягом усього життя рПротягом усього життя родина є найважливішим компонентом мікросередовища, а для дитини, особливо в перші роки її життя, вплив сім’ї домінує над усіма іншими впливами, значною мірою визначаючи її життєвий шлях у майбутньому. Саме в сім’ї закладаються основи ціннісно-мотиваційної сфери особистості, формується її характер.

http://www.ukr.life/uk/osvita/ne-tilki-vchiteli-rol-batkiv-u-vihovanni-ditej/
UKR.LIFE



Навіть найкращі, люблячі батьки, можуть ненавмисно робити помилки, наслідки яких негативно позначаються на дитині. Розглянемо тринадцять ознак того, що батьки шкодять своїй дитині, навіть не здогадуючись про це https://childdevelop.com.ua/articles/upbring/1294/




Тринадцять ознак того, що батьки шкодять своїй дитині, навіть не здогадуючись про це



Шановні батьки!
                   Запрошую Вас на батьківські   збори, які                               відбудуться 14 листопада  о 12.30.
                       З повагою, класний керівник Фецич С.В.




Немає коментарів:

Дописати коментар