вівторок, 9 листопада 2021 р.

 До Дня української писемності та мови. Вірш за алфавітом.

А - А знаєш, Україно, я тебе люблю!
Б - Біжу щоранку подивитись в очі небу,
В - Всміхаюсь щиро сонцю у твоїм саду,
Г - Говорю з цвітом, відчуваю цю потребу,
Ґ - Ґелґочуть гуси, теплий вітер біля мене.
Д - Дивлюсь навколо - серце сліпне від краси,
Е - Енергію, любов, добро вже не здолати,
Є - Єднає вільна пісня душі й голоси,
Ж - Життя тобі віддам я, Україно - мати.
З - Зустріла вже багато горя і страждань,
И - Израду бачила ти серцем, знаю, часто,
І - І сонце полонили сотні хмар, та все ж
Ї - Її любов нікому точно не забрати.
Й - Й нехай минає час, біжать роки у даль,
К - Клянусь тобі в коханні, моя Батьківщино,
Л - Люблю безмежно я прекрасний рідний край,
М - Моя душа лиш там, де квітне знов калина.
Н - Не хочу зупиняти пісню, хай звучить,
О - Омріяна земля, одна така, єдина,
П - Прийми від мене вірш у цю чарівну мить,
Р - Радію твому сонцю, щастю, Україна!
С - Стрічаю вільний ранок я все знов і знов
Т - Та й зараз вже біжу дивитись в очі небу,
У - У серці буде завжди, завжди та любов,
Ф - Фіналу не побачити, не жить без неї.
Х - Ховаю твою долю від усіх страждань,
Ц - Це сонце не забрати більше вже нікому,
Ч - Чекаю ще багато днів і ще світань,
Ш - Шукаю гарних квітів біля свого дому.
Щ - Ще раз тобі в коханні щиро зізнаюсь,
Ь - М'який знак не пом'якшить цю любов безмежну,
Ю - Юнацьким серцем долі знову усміхнусь,
Я - Я люблю Україну, вільну й незалежну!
Автор Вікторія Щербина

 РІДНА МОВА

Безмежно люблю свою мову,
Багату, барвисту, м'яку і чудову!
Це ніжність і сила першого слова,
Бабусина казка і колискова.
Це море любові, це мудрість віків,
Духовна скарбниця, пісні матерів.
Прекрасна, мила, безцінна, єдина,
Це мова дитинства мого солов'їна.
Це мова предків, батьків, прадідів,
Це голос лісів, садів і степів,
Це звук джерела, наспіви води...
Співучішої мови нам не знайти.
Моєї мови святої доля сумна.
Не раз лихоліття борола вона.
Моя мова — найдорожче добро,
Вона сіє родюче, благодатне зерно.
Я рідною мовою пишу вірші.
Вона близька серцю, приємна душі.
Вона — культури й родини струна.
Без рідної мови народу нема.
Любім рідну мову, плекаймо її, Співаймо мовою предків пісні.
Вона — духовні глибинні пласти.
Про неї дбаймо, їй цвісти і цвісти!
Оксана Козак