Вишиванка - це не тільки елемент одягу та атрибут патріотизму. Це дещо більше: святе, духовне - генетична пам’ять.   Без неї важко уявитиукраїнську культуру, побут і історію. Кольоровими нитками вплетена вона у наші традиції. І найважливіше те, що національна вишиванка, маючи вікову історію, не втратила своєї популярності і до сьогодні.

У ній зашифровано особливий код нації. Щоразу, коли майстрині вишивають такий скарб, вони кодують у ньому сукупність енергій, які творять довершену і гармонійну долю людини. Одягають вишиванку в особливих випадках, тому що це пам'ять про щось сакральне, особисте і глибоке.

У давнину нитки для  вишивання фарбували  лише природними барвниками. Брали те, що було під руками: кору, коріння, листя дерев та квіти. Для закріплення кольору нитки запікали в житньому тісті – так вони не втрачали забарвлення протягом століття. Ще й самостійно пряли  жінки конопляне полотно. Така сорочка ставала оберегом та духовною потребою роду.
                                                              
                                              За Тетяною Дедзюх. ( м.Тернопіль)\