Олег Вістовський:
Пропоную читачам
вірші, які передають мої думки про славного Кобзаря, про час і нас у ньому та
події, які у серцях та думках кожного українця…»
ТАРАСОВА ЛЮБОВ
Не дрімає свічка у
маєтку пана,
Щось малює знову
олівцем Тарас.
Не почує скоро:
“cлава!” чи “осанна!” –
Вчора у тринадцять
він ягнята пас.
Ночі Петербурга і
степи казахські,
Поеми, картини
й вічний “Заповіт”,
Все в житті йшло поруч:
заслання солдатське
І без України так
багато літ!
Подорож остання на
Чернечу гору,
За плечима – повний
мужності “Кобзар”.
Додавав не раз він
мудрості народу,
Крізь віки
безцінний від поета дар!
Вслухайтеся, люди!
Бо вам лихо буде!
Ділять Україну
вкотре знов і знов.
Не спіть, не
дрімайте! І на герць ставайте…
Порятує Неньку
Тараса любов!
Березень 2012 р.
Немає коментарів:
Дописати коментар