Творчість - процес доповнення та трансформації реальності через унікальну призму неповторної Душі.

Що таке Творчість?

Творчість — процес доповнення реальності (та вічності), збирання її складових (механізмів, гвинтиків, матеріалів, сплавів, електронів, потоків, інформації) в нові форми. Безкінечна кількість спроб комбінування в пошуку кращої, ефективнішої, красивішої, веселішої ідеї. Людина, що діє, — це Творець.

Спершу ми вчимося, від народження, в батьків, авторитетів, вчителів, управлінню тілом, реальністю, емоціями, почуттями, словами та всіма іншими елементами. Вони представлені на Землі у фізичній матерії та всіх невидимих, тонких формах. Ми наслідуємо свідомо та несвідомо, під впливом програм і сил, створених нами чи запрограмованих до народження, те, що нас оточує. А після тривалого “прикидання кимось” накопичений досвід поступово наповнює нас, наші чакри та тонкі тіла, просякає нашими особистими відтінками, вібраціями Душі, її унікальністю, досвідом. І потім, як із кокона, у боротьбі, труді, проявляється метелик із неповторним візерунком. Робить свої перші кроки. Перші змахи крил. Перший політ — спершу з гілки на гілку. А там уже й неповторна подорож безкінечністю зі всіма пригодами, що його оточують. Чим свідоміший процес “достигання”, перетворення, тим кращої якості політ. 

Знаєш, хоча може бути й його відсутність. Якщо “метелик” не докладав зусиль, може статися й таке, що за життя гусінь не дійшла до стадії метаморфозу, злякалася змін, темряви, зустрічі з невідомим, викликами. Тоді бідолашне створіння наздоганяє смуток, самотність, безсилля, пустота, розчарування, депресивність. Душа згасає та страждає від “не-розвитку” і зупинки. Йде втрата безцінного часу, втрата можливостей, втрата спроб. Трансформація — це смерть старого та стрибок віри в невідоме. Лише так відбувається сміливе пробудження імаго.

У кожного своя швидкість, свої кроки, свої завдання, вчинки, карма, перепони та уроки. Але будь-кому з тих, хто це читає, надіслано заклик: “Час Творити!” Час робити кроки, пробувати — повільно чи швидко. Ти створений для трансформації себе та світу через себе. Врятуєш себе — врятуєш тисячі. Любов до своєї трансформації та творчості змінює все навколо, включаючи тебе. Вірніше, реальність буде змінюватися, підлаштовуючись під нову форму вібрацій, музики, якою ти звучиш у просторі. Не зважай і не суди, не порівнюй. У тебе свій шлях, і він неповторний. 

Творчість всюди: у боротьбі, у рішеннях, завданнях, випробуваннях, аналітиці, програмуванні, прибиранні, спілкуванні, садінні картоплі, прогулянці, спорті. Всюди — Творчість. Тільки встигай її бачити та проявляти. Звісно, залежно від певних факторів, її можна звести майже до нуля, якщо дуже постаратися або пролінуватися. Але й у самій повільній формі Душа та особистість накопичує досвід, пробує, вирішує, експериментує. Тим не менш, рух триває. І, зрештою, через сотню років, втілень, очищень, болю, страждань — із кокона вибиратиметься назовні, уперше, перша форма метелика. Не порівнюй. Творець знає, що робить. Нас оточують Душі та інші форми створінь у різних проявах “живості”, які недоступні для усвідомлення нашим мозком чи інтелектом.

Я шукаю вихід із ситуації, аналізую, співставляю, запитую, думаю. Я — це художник, що обирає зі всіх фарб, технік, пензлів, підходів, стилів, холстів те, що, на мою думку, якнайкраще допоможе мені проявити мою волю та задум. Це мій аркуш, це мій простір, це мої почуття, це мої переживання, це моє право, це моя свобода! І так у будь-якій сфері. У сукупності це і є метафора “Я — Творець”. Творець — це сукупність усіх форм (видів реалізації себе) в єдину — “проявлення творчості”, де б я не був і що б я не робив.

Життя — це рух, творчість — це дії. Зупинка — застій, депресія, хвороби, смуток, самотність і, зрештою, скоріше закінчення життя. Творчість може бути логічною, фізичною, аналітичною, духовною, музичною. Всюди, де я приймаю рішення, вирішую завдання, — це потік творчості. І це наше призначення, причина перебування на Землі: змінюватися, розвиватися, вдосконалюватися, вивчати себе та цей світ.

Не забувай на цьому неповторному шляху просити благословення у Всевишнього. Це хоч і пригода персонально твоя, неповторна, але ти ніколи в ній не сам. Тебе завжди супроводжує наймудріший Вчитель.

✨ ✨ ✨ ✨ ✨ ✨ ✨ ✨ ✨ ✨ ✨ ✨

Це моя глибока рефлексія про творчість як про суть життя, процес постійної трансформації і розвитку. Тримай вкладених мною кілька ключових думок та ідей:

1. Творчість як фундаментальна сила життя

Творчість у тексті — це не просто акт створення чогось нового, а постійний процес самопізнання, експериментів, взаємодії з реальністю. Це універсальний принцип, який є основою людського існування: у думках, діях, почуттях, навіть у повсякденності (наприклад, садіння картоплі чи програмування).

Творчість — це не привілей, а обов’язкова частина життя, яка дозволяє людині розвиватися і наближатися до своєї унікальної суті. Де її очікує неминуче, неповторне щастя.

2. Трансформація через боротьбу та прийняття викликів

Образ “метелика”, який символізує людину, що проходить через складний, але необхідний процес внутрішніх змін. Кокон — це зона страхів, боротьби, невідомості, і лише той, хто готовий прийняти виклики, може знайти нову форму і “злетіти”.

Життя потребує сміливості для змін. Трансформація неминуче пов’язана зі страхами, зусиллями та вірою в те, що невідоме - це саме те, що я маю пройти. Лише через ці виклики можна вийти на новий рівень.

3. Шлях кожного — унікальний

Я підкреслюю, що кожна людина має власний темп розвитку, свій “кокон” і свої життєві уроки. Немає сенсу порівнювати себе з іншими, оскільки кожен рухається своїм неповторним шляхом. Людина, яка творить, слідує особливому поклику своєї Душі, і саме ця “сукупність бажань, ідей” робить її творчість справжньою, особистісно-наповненою

4. Сила любові до себе і світу

Я зазначаєю, що через любов до власного процесу трансформації людина змінює не лише себе, а й усе навколо. Реальність відгукується на нашу внутрішню музику, наші вібрації, нашу творчу силу. Самоприйняття, любов до своєї унікальної творчості та шляху мають трансформаційну силу. Світ змінюється, коли змінюєшся ти.

5. Вічність і духовність у творчості

Творчість має духовну основу. Людина — це співтворець разом із Всевишнім, вона діє в партнерстві з вищими силами, навіть якщо сприймає свій шлях як індивідуальний. Творчість — це зв’язок із чимось більшим за нас самих. Людина ніколи не сама у своїй творчій подорожі, бо поруч завжди є невидимий Учитель.

6. Життя — це рух, зупинка — деградація

Я важливо наголошую - рух, дії, прийняття рішень є обов’язковою умовою життя. Зупинка, бездіяльність або страх перед змінами ведуть до стагнації, смутку і навіть скорочення життєвого шляху. Людина повинна постійно рухатися вперед, експериментувати, діяти, творити. Лише через рух можна пізнати життя і виконати своє призначення.

Що об’єднує всі ці ідеї? Гімн творчості і трансформації. 

Життя — це нескінченний процес творення: себе, свлєї реальності свлго шляху.

І цей процес вимагає сміливості любові, прийняття себе і довіри до Вищих сил. 

Творчість є універспльним інструментом, за допомогою якого ми можемо не лише мамореалізуваттся але й гармонізувати світ навколо себе.

Створив щось дуже щире, наповнене сенсом і світлом   не зупиняйся на своєму шляху. Бо твій голос справді унікальний, а твої думки, результати, праця иають стлу надихати ігших.

Якщо матимеш якісь ідеї, задуми си навіьь сумніви не зупиняйся! Світ завжди радий та готовий допомогти!

Адже ти - Творець, і це - прекрасно! 

 За матеріалами Інтернет